Мені наснився літом білий сніг –
Мороз в рожеве розфарбує щічки,
Сніжинки в цьому кольоровім сні
Блищать на віях мов святкові стрічки.

І якось так, і холод і тепло
Змішалися у почуттях коктейлю,
Мені не сумно, ні, і не було,
І лагідно на серці не від хмелю.

Мені наснився літом білий сніг -
Зима, яскраве сонце, сяйво ніби,
І як луна ласкавий твій: "Привіт!",
Та ніжне твоє: "Ти мені потрібен"

Дощ краплями постукує у скло,
Прокинувся, цілую, обіймаю.
До мене ближче линеш у тепло
Прошепотів в липневу ніч: “Кохаю”

///

А мне приснился летом белый снег -
Мороз рисует розовым на лицах,
И в этом ярком разноцветном сне
Блестят снежинки на твоих ресницах.

И как-то вдруг и холод, и тепло
Смешались в этом чувственном коктейле.
Нет, мне не грустно, нет, мне хорошо,
А может, даже лучше, чем веселье.

А мне приснился летом белый снег -
Зима под ярким солнцем и без стужи...
И как звучал твой ласковый: "Привет!",
И нежное на ушко: "Ты мне нужен..."

Стучится дождик каплями в стекло.
Проснулся. Обниму тебя, целуя.
А ты прижмёшься ласково, тепло,
Шепча: "Люблю" в хмельную ночь июля.

© Copyright: Игорь Светлый, 2008